На 16 кілограмів схудла Жанна Краснянська на заробітках у Канаді. Зарплата медсестри йшла на житло та харчі. Імміграційне бюро Квебека, східної провінції Канади, проводить зустрічі в Києві та обласних центрах. Запрошує на роботу українців. Обіцяє гарні зарплати. Жанна Краснянська, 30 років, цього літа повернулася з Канади. Вона родом із Криму. Два роки тому через приватне агентство поїхала працювати медсестрою до лікарні в місті Торонто. 

— Пообіцяли зарплату 2 тисячі канадських доларів. Медсестрам там ще й кімнати в гуртожитку дають. Я погодилася не роздумуючи. Бо в Україні таких грошей ніколи б не мала. Приїхала. А з роботою не склалося. Бо погано знала англійську. Я добре вивчила всі терміни та правила. Але розмовна мова — це зовсім інше. За писання та читання, ”райтинг та рідинг”, мені поставили оцінку ”добре”. А розмовну мову та вміння сприймати на слух оцінили погано. Мене звільнили менш як за місяць. Ще й виселили з гуртожитку.

Кілька днів Краснянська пробула просто неба.

— У Торонто багато пустирів. Там живуть безробітні емігранти з Росії, Китаю і Афганістану. Канада — країна холодна. Постійно то вітри, то шквали, то зливи.

З України Жанна привезла $1000. Позичила їх у знайомих. Сподівалася швидко повернути борг із заробітків. $700 заплатила за мовні курси при місцевій бібліотеці. Решту віддала за ліжко-місце в кемпінгу для емігрантів.

— Повернутися додому не було за що. Чекати допомоги нізвідки. У мене мати інвалід. Я вмовила власника кафе взяти мене посудомийкою. Один раз на день годував. Платив мені 1200 доларів. Цього ледве вистачало на харчі та щоби зняти найдешевший куток. Бувало, на смітнику збирала підгнилі овочі. Обрізала та їла.

За рік Жанна добре опанувала англійську. Влаштувалася до державної клініки на зарплату $2 тис. За квартиру платила $1,2 тис. Решту витрачала на харчі й одяг.

— В Україні тисяча-дві доларів — добрі гроші. А в Канаді — дрібниця. Ціни значно вищі, ніж у США. Канадські лікарі їдуть працювати до Штатів. Хоча вдома отримують 5–6 тисяч доларів. Емігранти навіть із вищою освітою мусять іти на низькооплачувану роботу. Коли їх запрошують у Канаду, про це не розказують.

У лікарні Жанна познайомилася з росіянином, лікарем-гінекологом. Він приїхав із родиною. Дружина влаштувалася програмістом. Разом заробляють $11 тис.

— Знімають окрему квартиру. Кожен місяць платять за електрику, телефон і комуналку. Орендують легковик. Платять медичну і автомобільну страховки. Ще їм вистачає на одяг та харчі. 11 тисяч їм було впритик. Відкласти на чорний день не виходило.

Жанна теж нічого не заощадила. Назбирала лише на авіаквиток додому.

— Удруге туди не поїду нізащо. Емігранти — це дешева робоча сила. Їх беруть двірниками, вантажниками, офіціантами. Бо вони погоджуються на меншу зарплату. За ці місця вони конкурують із місцевими. Емігрантів ненавидять.

За два роки в Канаді Жанна схудла на 16 кг.